Гургада за одне покоління виросла з невеликого рибальського села на майданчик дій Червоного моря, і ця енергія відчувається. Розтягнувшись десь на сорок кілометрів уздовж материкового узбережжя навпроти Синаю, вона є столицею водних видів спорту Єгипту — місцем, де дешево навчитися дайвінгу, де кайтсерфити на рівному пообідньому вітрі чи просто сісти на човен до пустельного острова й не повертатися до заходу сонця. Вона міняє вилизаність Шарма на вигідну ціну й розмах, і це багатьох мандрівників цілком влаштовує.

Вода — це і є вся принада, а найкраще з неї — просто біля берега. Острів Гіфтун, заповідник в обрамленні білосніжних піщаних кіс і електричних рифів, — це остаточний денний виїзд; піщана коса Orange Bay поряд із ним — це його Instagram-версія, уся мальдівсько-блакитне мілководдя й пляжні бари. Серйозні дайвери прямують на північ до Абу-Нухас, єдиного рифа, що забрав чотири вантажні судна й став великою точкою рекового дайвінгу Червоного моря.

На суходолі Гургада ділиться навпіл. Сучасна курортна смуга й набережна марини, обставлена яхтами, — це де зосереджені ресторани, бари й нічне життя, тоді як вглиб суходолу Ель-Дахар — первісне місто — береже пряний сук і буденний єгипетський ритм, якого бракує пляжним готелям. Величні парні мінарети мечеті Ель-Міна, що сяють біля марини в золоту годину, — це знакова світлина міста.